Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку.

 

Вступивши до школи в молодшому шкільному віці (з 6-7 до 10-11 років)   дитина автоматично займає абсолютно нове місце в системі відносин людей: у неї  з'являються постійні обов'язки,  пов'язані з навчальною діяльністю.

 

Нуш ( школа ) вимагаєособливої уваги та адаптації. У неї не сформовані вміння вчитися, приймати правила класу. Мотивація допомагає активно сприймати нову соціалізацію. Пізнавальною мотивацією можуть бути слова ( молодець, старайся, я тобою пишаюся).

Завдяки системі дитина-вчитель-батьки швидко налагодимо осітню діяльність. Вчитель прагне не виділити учня, а навпаки разом йти на зустріч подолання перешкод чи радіти перемогою .

За допомогою гри  дитина прагне краще виконати якусь роль, і засвоєння правил її виконання лише супроводжує основного прагнення. І тільки у навчальній діяльності засвоєння наукових знань і умінь, навичок виступає як основна мета і головний результат діяльності. Дитина під керівництвом вчителя починає оперувати науковими поняттями.

Навіть іграшка дитини, яка супроводжуватиме її , допоможе почуватися у безпеці, може поділитися переживанням.

Звісно, велике значення для розвитку шестирічок має навчання, але особливе місце в їхньому житті посідає гра. Під час гри розкривається емоційно, намагається бути попереду, висловлюється, розвивається фізично, що дає змогу насичити організм киснем.

Тільки особлива турбота вчителя, спілкування з цими дітьми в колективі сприятиме попередженню та подоланню їхніх негативних психічних станів.

 У цьому віці вже є лідери. Тому вчителеві дуже важливо спрямувати дітей до справжнього лідера.